Надихаючі київські історії: Ігор Сікорський

Сьогодні, коли у всіх нас з'явилося більше часу на улюблені справи та цікаві відкриття, мережа готелів Premier пропонує відчути дух Києва та пройнятися історіями легендарних киян.

Юлія Бевзенко, менеджер Києва, екскурсовод і автор проєкту «Шукай» спеціально для мережі Premier підготувала 5 надихаючих київських історій.

Історія мого останнього натхнення почалася в Ужгороді у 2017-му році. У всіх містах і країнах, які я відвідую, я беру індивідуальні екскурсії з гідами. В Ужгороді у нас була екскурсія з Віктором Опалеником і в якийсь момент він показав нам маленьку скульптурку статуї свободи. Просто на бильцях набережної була прикріплена маленька скульптурка і Віктор розповів нам, що таких скульптурок в місті вже понад 20 і всі вони якось пов'язані з Ужгородом, Україною та Угорщиною. Більше мені не потрібно було нічого, ні екскурсія, ні будинки, ні факти, я хотіла відшукати всі скульптурки. Знаходячи кожну, я раділа і стрибала як дитина. Повернувшись до Києва, я зрозуміла, що було б здорово, щоб і в Києві був такий проєкт. Тільки щоб ці скульптурки розповідали історію Києва. Подумала і забула.

Так народився проєкт «Шукай!», тому що просто взяти й забути про таку ідею я вже просто не могла. За два роки ми встановили 24 міні-скульптурки та 10-го квітня двадцять п'яту (у нас було онлайн-відкриття).

Створюючи проєкт «Шукай!», я зрозуміла, що мені потрібні нові навички та нові сили. Мені знадобилися безкомпромісність, віра у свою ідею, трошки божевілля, працьовитість і багато історій про Київ. Кожен раз, коли мені було складно, я згадувала про історії тих людей, про яких я сьогодні розповім. Отже, знайомтеся, Ігор Сікорський.

Історія II

ІГОР СІКОРСЬКИЙ

На Ігоря Сікорського вплинула книга. Книга письменника Жюля Верна «Робур-Завойовник». Ця книга стане для нього провідною зіркою і завдяки їй у нього з'явиться мрія створити летючий засіб з гвинтом — гелікоптер.

Він мав стати морським офіцером, але в Ігоря Сікорського було слабке здоров'я, при різкій зміні погоди у нього носом йшла кров, а найменше переохолодження гарантувало йому постільний режим. До того ж підручниками з військової теорії кадет все частіше віддавав перевагу книгам з механіки. Тому відразу після закінчення Морського корпусу в 1907 році Сікорський вступив до Київського політехнічного інституту. Уже в 1908 році студент КПІ Ігор Сікорський розробив і побудував свій перший гвинтокрил, який, однак, не піднявся в повітря.

У тому ж році французькі інженери Луї Бреге і Поль Корно побудували перші прототипи вертольотів. Вони зуміли підняти свої машини на кілька метрів над землею, на чому і зупинилися.

Повернувшись до Києва, Сікорський закинув навчання в інституті й весь час проводив в імпровізованій майстерні у дворі рідного дому на Ярославовому Валу. А через пару місяців на сімейній раді попросив дати йому грошей на поїздку в Париж.

Йому потрібен був двигун, на основі якого він зміг би побудувати свій вертоліт. Сікорські жили в достатку, і голова сім'ї вирішив підтримати сина.

Весь наступний рік молодий інженер без освіти майстрував у дворі свій вертоліт. Однак йому так і не вдалося перевершити французьких винахідників — гвинтокрил Сікорського з важким двигуном ледь відривався від землі. Молодий винахідник залишив ідею і зайнявся аеропланами.

На великому пустирі на Куренівці, тодішньому передмісті Києва, Сікорський з друзями спорудили ангар, в якому вони й побудували перший аероплан. Політ відбувся 3 червня 1910 року. Машина піднялася на 1,5 м і за 12 секунд пролетіла 200 м.

На цьому команда не зупинилася. Вже за рік Сікорський взяв на борт свого аероплана перших двох пасажирів. І так далі, він починає розвиватися з космічною швидкістю.

Через місяць після цього успіху конструктор ледь не розбився. З друзями та аеропланом він виїхав до Білої Церкви для показового польоту. Піднявшись на очах публіки на висоту 50 м, аероплан Сікорського заглох. Сам пілот-конструктор дивом знайшов майданчик для посадки, порядком пошкодивши машину. При огляді двигуна виявилося, що в жиклер — деталь карбюратора, що відповідає за дозування палива, — потрапив комар.

Після цього Сікорський зробив висновок: 

«Для надійного пересування повітрям на далекі відстані треба користуватися літаками з декількома двигунами та треба, щоб на апараті знаходилося кілька людей, з яких кожен повинен виконувати свою певну справу».

А коли він, уже на посаді головного конструктора, працював за контрактом в Петербурзі, йому спала на думку ідея багатомоторного важкого літака.

Сікорський підняв з ліжка всіх своїх інженерів. Сонні, вони приїхали до нього додому, і там під шампанське до ранку склали план будівництва нового літака. Через пів року машина з чотирма двигунами, закритою кабіною і місцями для пасажирів була готова до випробувань.

Незабаром в повітря на ній піднялися 16 осіб і собака — разом ця компанія важила 1.290 кг. Пілотом був сам Сікорський. Свій літак він назвав Ілля Муромець.

А потім відбувся найдальший у світі пасажирський переліт на аероплані за маршрутом Петербург-Київ всього з однією посадкою.

Революція в Росії призупинила роботу Сікорського. Так сталося, що найбільше емігрантів з Російської імперії, що займалися на батьківщині авіабудівництвом, зібралося тоді в Нью-Йорку. Вони-то і покликали Сікорського в країну великих можливостей.

Однак і в Нью-Йорку не поспішали вкладати гроші в авіацію, яка все ще вважалася захопленням відчайдушних диваків. Сікорському довелося регулярно міняти житло на більш дешеве. Він намагався витрачати не більше 80 центів на день на їжу, і тому в його раціоні були переважно кава та боби. У свій час Сікорський навіть викладав математику в школі для дітей російських емігрантів.

Він жив ідеєю створювати літаки, та роздобути кошти вдалося абсолютно несподіваним чином. Допомогло захоплення Сікорського музикою. Чи не за останні долари він купив квиток на концерт геніального композитора і піаніста Сергія Рахманінова. Наприкінці вечора пішов за лаштунки подякувати маестро за чудову музику. Той, звичайно, чув про Сікорського, запропонував йому разом випити чаю. Авіаконструктор розповів про свої труднощі. Рахманінов у відповідь дістав з кишені весь гонорар — п'ять тисяч доларів — і віддав їх співрозмовнику, щоб той підняв свою фірму. Тоді, на початку 1920-х, це була дуже велика сума. Пізніше Сікорський повернув її Рахманінову з відсотками.

У 1923 році разом з друзями він зареєстрував компанію Sikorsky Aircraft Corporation.

В офісі працювали шість осіб. Першим американським інструментом Сікорського були ножиці для різання металевих пластин, які примудрилися зробити з бампера, купленого на звалищі за 50 центів. Згодом звалище стане основним джерелом матеріалів для компанії. Особливо цінувалися балки-куточки від ліжок — з їх допомогою добре кріпилися будь-які частини літака.

До середини літа 1924 року Сікорський побудував новий літак S-29A, якому не вистачало лише двигунів. Конструктор пригледів два списаних, але відремонтованих мотора за $ 2,5 тис. Грошей не було, і він скликав акціонерів на нараду. Мало хто вірив в успіх підприємства, але в ангар на Лонг-Айленді набилося з півсотні людей. Президент компанії замкнув двері на ключ зсередини та сказав: «Поки не зберемо потрібну суму, ніхто нікуди не вийде». Коли обурення гостей вляглося, Сікорський ще раз спокійно запевнив, що все вийде. Через пару годин він відкрив двері — гроші зібрали.

Демонстрація літака пройшла успішно, і компанія отримала перше замовлення — перевезти два піаніно з Рузвельтфілду до Вашингтона. На цьому заробили перші $ 500.

1. Піднявся в небо в Києві, де поставив перші світові рекорди
2. Почав серійне виробництво літаків, на той момент у столиці Російської імперії. Його літальні апарати стали масовими у США
3. Зараз вертольоти Сікорського складаються на озброєнні американських ВПС і служби безпеки американських президентів, починаючи з Дуайта Ейзенхауера.

У проєкті «Шукай!» ми встановили вертоліт Сікорського. На нього можна подивитися на вулиці Ярославів Вал, 22. Прикмета така: потри мене і в тебе з'явиться мрія.

Висновок з цієї історії наступний: не відмовляйтеся від своєї мрії.