Винайти заново: як у світі створюють музеї чого завгодно

Сьогодні музеї можуть бути про все на світі. І це прекрасно. Тому у новому місті не обов’язково йти до природничого музею, аби поставити галочку навпроти пункту «культурна програма». Тим паче, що вона може бути дуже некультурна. Тримайте путівник по найбільш неординарних музеях світу.

Музей невдалих інновацій

Google, Apple, McDonald’s, Coca-Cola, Nokia, Colgate, HarleyDavidson — що об’єднує ці компанії, крім колосальних прибутків? Дуже дорогі помилки. Невдалі спроби стають експонатами у незвичайному музеї, який відкрився кілька років тому у Гельсінгборзі. Тут можна побачити лазанью від Colgate, яка викликала питання самим фактом створення; парфуми від Harley Davidson з ароматом тютюну; настільну гру Дональда Трампа, що була нудною версією «Монополії»; технічно слабку та дорогу ігрову консоль від Apple, Google Glass і купу інших провальних інновацій. Усього музей налічує понад 100 експонатів. І хоча всі вони принесли своїм творцям величезні збитки, організатори експозиції наголошують, що без інновацій економічний розвиток неможливий. А де інновації, там і ризики. Тож мета музею — стимулювати продуктивну дискусію щодо невдалих інновацій, аналізувати їхню природу та надихати відвідувачів на пошуки та створення власних інноваційних продуктів.

Музей супергероїв

Дуже дивно, але саме у цьому невеличкому містечку (усього 50 тисяч населення — менше, ніж у Коломиї) на Середньому Заході відкрився музей із вражаючою колекцією артефактів на супергеройську тематику. Експозиція складається з понад 60 000 коміксів, 10 000 іграшок та ігор і 100 творів анімації та мистецтва. Ці фантастичні (в усіх сенсах) експонати розміщені у двоповерховій копії Зали Справедливості з анімаційного серіалу 70-х «Супер-друзі» про Бетмена, Дивожінку, Супермена та інших героїв DCComics. За свідченням 52-річного засновника Дена Неша, його колекція — найбільша в Сполучених Штатах.

Музей людського тіла

Подорожуючи трасою Амстердам — Гаага, складно не помітити величезну 35-метрову фігуру людини, зроблену зі сталі. Це Сorpus — один із найбільш дивовижних музеїв планети, що переносить нас усередину людського тіла. Потрапити в музей можна через коліно людино-будівлі. Відвідувачі подорожують усіма відділами людського тіла повз внутрішні органи, бачать м’язи, кістки, серце, нирки, органи травлення, легені, вуха, очі й мозок. Споглядають навіть процеси, що відбуваються з органами внаслідок травмування, чи те, як впливають на нас погані звички. У матці можна побачити зародження нового людського життя й розвиток плоду, а в залі голови можна пострибати на язику, немов на батуті. На розробку концепції цього унікального музею пішло 12 років, після чого ще два роки тривало будівництво. На загальну реалізацію проекту знадобилося понад 30 мільйонів доларів.

Музей розбитих стосунків

Як належне, музей заснувала колишня пара — продюсер Олінка Віштіца та скульптор Дражен Грубішич. Після завершення їхнього чотирирічного роману вони довго жартували, що треба створити музей, аби зберігати там усі особисті дрібнички, які залишились після тривалих стосунків і яким немає місця у новому житті. Потім звернулися до друзів із проханням віддати їм речі, що залишилися після невдалих взаємин. Так народилася перша колекція, що незабаром розрослася у музей. Зараз колекція дуже різноманітна. Тут іграшки, предмети побуту, декор, одяг, книжки й інші пам’ятні речі. Поруч із кожним експонатом — розповідь двома мовами, хорватською та англійською. Це сумні історії кохання, написані власниками цих речей.

Музей корабля Vasa

Неймовірний приклад того, як невдачу XVII сторіччя можна перетворити на вкрай успішний туристичний кейс. У далекому 1628 році в гавані Стокгольма з великою помпою на воду був спущений шведський військовий корабель «Васа». Довжиною в 69 метрів і вагою в 1200 тонн, прикрашений сотнями різьблених скульптур, цей 64-гарматний галеон мав стати флагманом шведського флоту. Отже, пасажири на місці, корабель відпливає, з усіх 64 гармат лунає святковий салют. Корабель урочисто виходить із гавані у своє перше плавання. Але кілька сильних поривів вітру, і «Васа» накренився. Через відкриті гарматні порти вода ринула в корпус і корабель пішов на дно. У 1956 році інженер Андерш Франзен і водолаз Пер Едвін Фельтінг, досліджуючи дно біля острова Бекхольмен, виявили скупчення дубових колод, які виявилися частиною корпусу затонулого корабля. Це був «Васа», що більш ніж через 300 років знову побачив живих людей. Ще через п’ять років корабель вдалося підняти. Разом із ним — приблизно 14 000 дерев’яних частин. Реставрація галеона нагадувала збирання гігантського пазла. Сьогодні «Васа» — єдиний вітрильний корабель початку XVII століття, який зберігся. А сталося це через інженерну помилку, внаслідок якої «Васа» затонув. З 1990 року корабель представлений для огляду в спеціально побудованому музеї в Стокгольмі. Крім самого корабля, в музеї багато інших тематичних експозицій, що знайомлять з історією короткого плавання «Васи», а також із побутом та традиціями, що панували в товаристві тодішніх мореплавців. Згідно з інформацією на офіційному сайті, Vasa (1626) є найбільш відвідуваним музеєм Скандинавії.

Музей сірників

Приватна колекція ентузіаста Володимира Лінивого, якому вдалося зібрати понад три тисячі сірникових коробок та понад шість тисяч етикеток, за якими, здається, можна вивчати історію. Тут є екземпляри із зображенням радянських акторів, письменників, пам’ятників чи пам’ятних подій, як, наприклад, московська Олімпіада 1980 року. Окрім вітчизняних експонатів, є коробки з Угорщини, Австрії, Італії та Балі, Індії й Таїланду. Експозиція постійно поповнюється. Володимир також продовжує свої пошуки, шукає сірники та етикетки на блошиних ринках у бабусь, обмінюється з іншими колекціонерами в інтернеті.