Роудмуві: Київ — Львів

Богдан Логвиненко — мабуть, найвідоміший український мандрівник. Разом із командою Ukraїner він збирає історії з усіх куточків країни. І хоча усі матеріали видання перекладаються майже на десяток мов, найцікавіше для команди проекту розповідати ці історії самим українцям. Більшість часу Богдан перебуває в дорозі. Для журналу Premier він склав маршрут, мабуть, найдовшої подорожі з Києва до Львова.

Якщо дорогою із Києва до Львова є бажання не просто дістатись із точки А у точку Б, а дослідити щось по дорозі, то подорож автомобілем — єдиний варіант. Як ви побачите, прочитавши матеріал, такий маршрут до Львова може зайняти весь день. Тому я раджу розділити зупинки на дві частини: коли ти їдеш у Львів і назад. До речі, не варто боятись їхати взимку. Це центральна траса, безпечна у будь-яку пору року.

Мені шкода, що не запрацювала історія з потягами «Інтерсіті», які раніше робили зупинку біля Рівного. Волинь і Полісся — регіони варті дослідження, і навколо цього можна було будувати туристичну інфраструктуру. Але кожен, хто їздив із Києва до Львова на «Інтерсіті», бачив, що на проміжних станціях ніхто ніколи не виходить. Тому зупинки прибрали.

Коли я їду автомобілем, то завжди намагаюсь щось досліджувати по дорозі. Навіть ті самі місця на трасі Київ — Львів у різні пори року виглядають по-різному. Один із моїх улюблених маршрутів зараз — через Тернопіль і Збараж. Після Житомира варто звернути з основної траси Київ — Львів на другорядні дороги і проїхати неподалік Полонного — це невеличке містечко на Волині. Там дуже хороша дорога. Вона йде мальовничими містами, лісами, весною там все квітне. Мені цей маршрут більше подобається, хоча він на півгодини довший.

Але цей матеріал все ж про більш популярну (і наповнену цікавими зупинками) основну трасу Київ — Львів.

Перша зупинка — Коростишівський кар'єр.

Затоплені гранітні кар'єри поблизу міста Коростишів дуже цікаві. Їх декілька: один більш відомий, де влітку буває найбільше людей, інші менш популярні. Але варто побачити всі.

Друга зупинка — Житомир

Далі — Житомир. Там варто зупинитись на обід, у центрі є декілька класних закладів. Мені найбільше подобається «Буба», грузинський заклад, який відкрив ресторатор Ігор Сухомлин. Більшість закладів у Житомирі мережеві. Але на диво хороші. Ми декілька разів зупинялись навіть у місцевій «Майстерні шоколаду», там дуже затишно.

Ще одна класна штука — Скеля «Голова Чацького». Це красиве природне місце, де можна влаштувати невеличкий пікнік. Також у Житомирі є музей космонавтики, який матиме значення для фанатів космосу.

Третя зупинка — Корець

Звертаємо на Новоград-Волинський, хоча і не збираємось там зупинятись. Там є залишки фортеці, але наша мета — Корець. Там також є руїни замку, але набагато цікавішим є Корецький монастир і Костел святого Антонія.

Трохи вище над Корцем є Надслучанський регіональний ландшафтний парк, там дуже гарні краєвиди, а через річку видно залишки Губківського замку. Якщо маєте вільний час — це місце варте уваги.

Четверта зупинка — Клевань

Далі повертаємось на трасу у бік Рівного. Якщо ви зголодніли після екскурсій, у центрі є декілька місць де можна поїсти, наприклад, кафе Home. Після варто звернути до Клевані, в сторону Тунелю кохання. Далі можна повернутись назад на трасу або повернути у сторону Дубна і подивитися старовинний Тараканівський форт.

П’ята зупинка — Олеський замок

Останнє місце на дорозі до Львова — Олеський замок. Один із найдавніших замків в Україні. Його добре видно з дороги, адже він стоїть на пагорбі. У 1806 році замок пережив пожежу і був у досить плачевному стані. На щастя, у 70-х його відреставрували і повернули вигляд XVIII століття, коли він був у найбільшому розквіті. Зараз це музей-заповідник з гарним парком навколо. 

Але раптом якщо у вас ще залишився час, у Львівський області я раджу доїхати до Жовкви — там гарний центр міста, або у Яворів, там велике озеро і в цілому фантастична природа. А якщо ви не плануєте зупинятись у Львові, то в області є ще дві цікаві локації, де можна затриматись трохи довше.

Хутір Касень. Це хутір, де можна зупинитись на декілька годин або навіть днів. Хоча він і недалеко від траси, дорогу краще уточнити по телефону. Може здатись, що там є коротка дорога до хутора через ліс, але насправді її немає. Там гарний краєвид, овечки, пагорби. І навколо них нікого немає.